Як працюють м'яза

Грубо говорячи, є три режими роботи м'язів, у яких джерела енергії різні. При навантаженнях максимальної потужності (наприклад, у важкій атлетиці) м'яза розвивають граничне зусилля протягом дуже короткого часу. Енергія для такого зусилля надходить за рахунок розпаду аденозинтрифосфата (АТФ). Цей процес здатний дати самий потужний викид сили, але він закінчується за секунди. Додаткова кількість АТФ виходить при використанні креатинфосфата (КФ) для відновлення витраченого АТФ, однак і його вистачає ненадовго. Максимальне виділення потужності досягається приблизно через 2-3 секунди. Уважається, що даний механізм, називаний у науковій літературі АТФ-КФ, забезпечує роботу м'язів протягом 6-15 секунд. Його називають ще анаєробним алактатним, тому що для нього не потрібно підвищеного споживання кисню.

Коли м'язам не вистачає АТФ, енергія для його синтезу виходить шляхом гліколізу, тобто "спалювання" вуглеводного запасу - глікогену. Такий механізм називають анаєробним лактатним, оскільки кисень у цьому випадку практично не витрачається, а побічним продуктом є молочна кислота. Потужність, що розвивається при гліколізі, приблизно в 1,5 разів менше, ніж для АТФ-КФ, зате ємність приблизно в 2,5 разів більше. Але і його вистачить приблизно на 5-6 хвилин, а максимум потужності доводиться на 0,5-3 хвилини.

Далі вже працює аеробний механізм - спалювання вуглеводів (аеробний гліколіз) і жирів (липолиз) зі значною витратою кисню. Потужність, що розвивається при цьому, приблизно в 1,6 рази менше, ніж при гліколізі. Зате це джерело енергії - самий "довгограючий". Максимум потужності досягається через кілька хвилин. При аеробних навантаженнях невисокої потужності жирового запасу вистачає на кілька годин безперервної роботи.

Звичайно, у чистому виді зустрічається тільки перший спосіб, а інші більш-менш співіснують. Наприклад, якщо споживання кисню до 50 відсотків максимального, використовуються в основному жири; при споживанні кисню більше 60 відсотків максимального значну роль грають вуглеводи. Один механізм може також "подпитивать" іншої з деякими втратами енергії (табл. 2-1).

Таблиця 2-1. Зразкові співвідношення надходження енергії по аеробному й анаєробному механізмах, ккал (1)