Як персоналізувати тренінг

Рада почекати із тренінгом, якщо ви ще не повністю оправилися після попереднього тренування, не варто розглядати як індульгенцію для ледарів. Тренуватися потрібно регулярно, це зовсім необхідна умова. Однак коштує упорствовать лише в тім, що приносить користь. Ви можете бути упорнейшим культуристом на світі, але якщо тренінг споконвічно невірний, м'яза не виростуть.

Сама по собі будь-яка тренувальна програма складається з маси різних компонентів, включаючи набір вправ, схеми сетів і повторів, рівні інтенсивності, частоту й циклічність тренувань. Навіть не думайте, що “методом тика” ви один раз відшукаєте для себе оптимальну програму. Більш того, коли за складання такої програми беруться дилетанти, на світло часто народжуються не просто марні, але навіть шкідливі комплекси. Все це говорить за те, що тренінг у бодібілдингу повинен будуватися навколо якоїсь однієї головної ідеї, точніше, єдиного алгоритму. Цей алгоритм автоматично диктує все інше, так що малопродуктивний метод проб і помилок виключається із самого початку.

У моїй системі таким алгоритмом є “скорочена” схема тренінгу, коли число вправ “урізується” до мінімуму, а інтервал відпочинку розтягується до 3-4 днів і навіть повного тижня. Я виходжу з тієї простої передумови, що аматор веде спосіб життя, трохи відмінний від життя професійного культуриста. Той знає тільки дві справи: тренінг і сон. А от в аматора всі інакше. Величезні кількості нервової енергії він витрачає на роботі й у родині. Якщо звалити на його плечі тяжкий вантаж щоденних “бомбових” тренувань у стилі професійного культуризму, то ми скоріше надломимо таким вантажем йому хребет, чим виростимо нового Дориана або Арнольда.

Незважаючи на те, що моя система являє собою грамотний і діючий рецепта росту, навіть я не зміг би дати рекомендації, які однаково б подіяли на кожного аматора. І от чому:

Прийнято думати, що саме головне для успіху в бодібілдингу - це ударна генетика. Говорю вам зі знанням справи, все це повна дурниця! Крім цього й впрямь значимого фактора, є ще дуже багато інших куди більше фатальних речей. Люди відрізняються друг від друга не тільки своєї генетичної здатності нарощувати м'язи, але й по психічній уразливості ( чиможуть вони “зламатися” при першій же невдачі), умінню роками переносити фізичний дискомфорт, пов'язаний з виконанням важких вправ, по силі мотивації й завзятості, по тому, чи повезло їм із тренером, яка в них родина й робота, як вони відпочивають, чи досить сплять, чи правильно харчуються, які їхні доходи, чи вистачає їм часу на тренування, чи добре вони підковані в теоретичній області, чи є в них у розпорядженні висококласне встаткування й т.п.

При вдалому збігу обставин “середнячок” може на голову перевершити “вундеркінда” і відібрати в того нагороди, здавалося б, призначені самою долею. Звідси ж виникає інший важливий висновок: якщо ви аматор, те ваша більш ніж середня генетика - це зовсім не головна ваша перешкода до успіху. Перед вами завали інших перешкод (почасти я їх вам перелічив). Якщо кожне із цих перешкод ви усунете й, більше того, змусите ті ж обставини працювати на вас, то ваш ріст прискориться до реактивного. До речі, щорічно на світло” божий бодібілдинг виявляє десятки потенційних зірок, від народження наділених унікальними генетичними талантами. Агов? Де вони?

Чому на подіум “Олимпии” уже багато років виходять ті самі атлети? “Зоряні” новобранці заплутали в тих самих джунглях супутньому тренінгу обставин, про які ми говорили... Ви зрозуміли? Щоб моя система “підірвала” вашу мускулатуру, мало тренуватися по моїй “урізаній” схемі. Ви повинні персоніфікувати свій тренінг, тобто підігнати його під свою фізіологію й особливості способу життя з ідеальною точністю. Ніхто краще вас самого цього за вас не зробить!