ВНУТРІШНЯ КОНЦЕНТРАЦІЯ

Вона змушує працювати все. Без її ти нікуди не підеш. By Dorian Yates, Flex, липень 1998

Немає нічого важливіше для досягнення успіху, чим внутрішня концентрація. Незалежно від твого відношення до спорту, навчанню, музиці, живопису, бізнесу або бодібілдингу, нічого ти не досягнеш, якщо не будеш використовувати свої таланти для роботи найефективнішим образом.

Бодібілдинг - це не простий підняття ваг. Він вимагає стільки ж завзятості й уміння, скільки й будь-який інший спорт, і навіть більше. У бодібілдингу вага - не ціль, а інструмент, яким ти обробляєш свої м'язи й надаєш їм ті форму і якість, які побажаєш. І якщо робити це розсіяно, не концентруючись, те навантаження просто розчиниться, зникне, розсмокчеться по всьому тілу й не дадуть ніяких результатів.

Розвити в собі здатність концентруватися непросто. Не можна, перший раз вийшовши на баскетбольний корт, відразу навчити всіх хитрих прийомів, які бачиш по телевізорі. І так само неможливо відразу роздобути той контакт " мозок-м'яз", що відрізняє професіонала від простого пляжного хитавиця. Але якщо ти будеш намагатися на кожному тренуванні вкладати в кожну вправу стільки розумової енергії, скільки зможеш, це прийде, і приведе за собою те, чого ти домагаєшся - ріст м'язів.

Я починаю концентруватися ввечері, напередодні тренування. Я набудовую хід моїх думок на майбутню роботу, готовлю себе до того, що буде, намагаюся розвити ентузіазм. Перед тим, як лягти спати, я згадую атмосферу залу, удалі підходи, почуття "закачанности", і на наступний ранок встаю вже повний рішучості домогтися нових результатів.

Більшу допомогу в настроюванні на потрібний лад мені робить мій тренувальний щоденник. Перед тим, як відправитися в зал, я переглядаю мої записи з останнього тренування, що я робив тоді й що я збираюся зробити зараз. Цією інформацією я програмую себе, уявляю собі все майбутнє тренування в деталях, як якби я вже був у залі, так що, коли я насправді виявляюся там, мене не чекають уже ніякі несподіванки й невизначеності.

У день тренування вже не встає питання "Що мені робити сьогодні?" і "Чому?" Я повністю концентруюся на на кожному окремому русі, що я буду сьогодні робити, як це буде важко й що я буду почувати. Це майже як якби я прийшов у зал і прокручивал запис, що зробив заздалегідь. Я навіть готовлю себе до таких маленьких деталей, як що на мені буде одягнено, яку музику я буду слухати, і створюю в такий спосіб собі настрій для будь-якого мислимого тренування.

Звичайно я тренуюся, коли в залі дуже мало людей, але навіть якщо хтось і є, мене не турбують ні люди, ні що навколо мене відбувається; я цілеспрямовано уникаю зустрічі очами з людьми. В основному я дивлюся на підлогу, намагаючись зробити мою зосередженість нормою для інших, або я роблю підхід, або допомагаю робити підхід своєму партнерові. І люди незабаром починають почувати, що я не хочу, щоб мені заважали, хоча, коли займаєшся в Каліфорнії, обов'язково найдеться якийсь дивак, що буде намагатися з тобою заговорити прямо посередине твого підходу.

Коли я беру в руки вага, я вже знаю, що я буду почувати, тому, що я це вже змоделював у себе в голові. Я знаю, як будуть скорочуватися м'яза, так що я просто концентруюся н адвижении, намагаючись навантажити посильнее м'яз, контролюючи вагу, розтягання, скорочення й все інше, що із цим зв'язане.

Деякі люди вважають, що коли м'яз починає "горіти", це збиває концентрацію, але в моєму випадку всі навпаки. Я використовую це почуття, як частина концентрації. Печіння заважає мені почати чергове повторення, але саме воно допомагає мені сконцентруватися й надає впевненості в тім, що я роблю всі, як задумав. Якщо при черговому повторенні палить ще сильніше, я думаю: "Прекрасно! Точно за графіком", і напружуюся ще сильніше, доти, поки не досягну межі.

У кожному повторенні я підкреслюю негативну частину руху, це змушує мене концентруватися ще сильніше. Я перебільшую її й намагаюся робити повільніше, ніж позитивну. Оскільки я займаюся з партнером, я працюю до відмови й він допомагає мені пари повторень, але при цьому ми з ним не спілкуємося. Гарний партнер для тренувань завжди точно знає, коли й у якому ступені тобі допомогти, щоб вага рухалася й ти б про це не знав і твоя концентрація не падала. Це теж - исскуство.

Коли мій підхід закінчується, я точно знаю, що буде робити мій партнер, і я допомагаю йому в його підхід, це підтримує мою концентрацію протягом всього тренування.

Якщо я займаюся один, це створює мені додаткові труднощі через відпочинок між підходами. Я не можу брати участь у підході мого партнера, і змушений зосереджувати ще сильніше, щоб не відволікатися на те, що відбувається в залі. Крім того, мені доводиться докладати додаткових зусиль, щоб не почати наступний підхід раніше, ніж потрібно. Якщо є партнер, я зайнятий тим, що йому допомагаю, і нікуди не кваплюся.

Дуже важливий аспект тренування з партнером - бути впевненим що ти з ним не змагаєшся. Коли ти починаєш за кимсь гнатися, ти не можеш зосередитися на тім, щоб з руху витягти максимум. Я не повинен хвилюватися, який вага піднімає мій партнер в останньому підході, це до справи не ставиться й просто шкідливо. Потрібно забоиться тільки про те, щоб допомогти один одному зробити максимум можливого.

Щоб уникнути неуважності й втрати концентрації наприкінці занять, я намагаюся займатися не занадто довго, так, щоб моєї фізичної й розумової енергії вистачило на все тренування повністю. Звичайно це становить 40-45 мінут. Тренування ніг у мене займає біля години, але містить у собі велика кількість растяжек і розігріву. Я також розставляю пріоритети у вправах, спочатку роблю самі стомлюючі, наприклад, для ніг: я спочатку треную квадрицепси, це саме важке, потім задню частину стегна, і в останню чергу гомілки, оскільки вони в мене від природи добре розвинені.

І напоследок - правило великого пальця: якщо ти втрачаєш концентрацію під час тренування, значить тренування занадто довга. ДІЄТА Й КОНЦЕНТРАЦІЯ.

Те, що ти їли, діє не тільки на твоє тіло, але й на мозок. Твоя здатність до концентрації - не самостійна величина. Якщо ти їли неправильно, наприклад, занадто рідко й з недоліком вуглеводів, твій рівень цукру, і, отже, енергії, буде занадто низок і гострота твого розуму буде подавлена.

Якщо ти шукаєш якийсь чарівний корінець або таємну суміш для того, щоб поліпшити свою концентрацію, я тобі так скажу - таких речей не буває. Алертность, і фізичн і розумова, залежить від наполегливої, добре збалансованої, високобілкової, відносно високоуглеводной, щодо нежирної дієти, що забезпечує тобі постійний рівень цукру в крові протягом усього дня. Це не виходить, що весь день можна харчуватися як потрапило, тільки перед тренуванням можна поїсти чого-небудь живильного. Харчування важливо не тільки під час тренування, але протягом усього процесу відновлення, цілий день, до самого кінця. КОНЦЕНТРАЦІЯ Й ТРАВМИ.

Недостатня концентрація. Майже всі травми відбуваються не тому, що вага занадто велика або від утоми, а від того, що губиться концентрація на правильному виконанні вправи. Якщо ти зосереджений на вправі, але вага занадто велика або ти занадто утомився, то ти просто не подужаєш таке навантаження.

Надмірна концентрація. Ніколи не недооцінюй силу своєї волі. Вона сильніше, ніж твоє тіло. Так само, як ти контролюєш виконання вправи щоб мзбежать травми, так само ти повинен контролювати себе, щоб не перетнути межа можливостей свого м'яза. Я не удержався у фізичних межах свого м'яза й у такий спосіб себе травмував. Я встановлюю для тренування певні завдання й виконую їх. Але, хоча установка завдань і важлива, потрібно мати деяку гнучкість, щоб на випадок чого відступити. У тебе повинна бути розумова сила, щоб балансувати таким чином, м'яза цього не можуть.

Концентрація при травмах. Ніколи здатність зосередитися не може бути так важлива, як після того, як травмувався. От отут-те й потрібно сконцентруватися повною мірою: перше, потрібно почувати межі, у яких може працювати ушкоджене місце; друге, потрібно бути впевненим, що проробив ушкоджене місце в достатньому ступені, це допоможе швидше відновитися. В інших словах, ти повинен тренуватися не занадто, але в достатньому ступені. Це вимагає зміни способу концентрації, до якого ти вже звик. РОЗРАХОВУЙ СВОЮ ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ.

Переконцентруватися досить легко. Роби це весь день, щодня й ти переведеш себе розумово так само, як тренування цілий день переводить тебе фізично. Протягом дня, до вечора, забудь про тренування, думай про щось іншому, а ввечері подумаєш про наступний день і про те, що ти будеш робити в залі. Коли прийде час занять, у тебе буде досить розумових сил, щоб за 10-15 мінут настроїти себе на робочий лад на 100%.

Кожному потрібно розслабитися й забути на час про свої турботи. Якщо ти - професійний бодибилдер, це сутужніше, тому що це - твоє життя, і все від сну до харчування обертається навколо цього. І якщо від цього не відволікатися, нічого гарного не чекай. Для мене це важко тому, що при моїх габаритах, які супроводжують мене цілодобово, люди завжди знають, чим я займаюся. Більшу частину мого часу займають відповіді на питання, міркування й розмови про бодібілдинг, це із часом стає усе більше важливим і не дає мені бути нормальним батьком і чоловіком.

Ео - причина, по якій я не можу постійно перебувати в Каліфорнії. Від цього місця в мене починаються головні болі вже через тиждень перебування. Це - безперервний 24-годинний бодібілдинг і все це свинство, що його оточує. І я починаю думати: "Повернися до справжнього життя. Використовуй бодібілдинг для того, для чого його придумали - стать сильніше фізично й розумово".