Відня й фитнес

"Я дуже хочу підтримувати себе в гарній спортивній формі. Але в мене спадкоємна схильність до варикозу. Що порадите?" Радить кандидат медичних наук, судинний хірург Мариинской лікарні Санкт-Петербурга Пилип Ігорович Камардин. Насамперед, треба подбати про той одяг, у якій новоспечений шанувальник фитнесса збирається облачитися перед тренуванням.

Жінкам, що мають проблеми з посудинами ніг, у жодному разі не можна надягати трико, що обтягають, які в простолюд одержали всім відома назва "велосипедки". Ця форма, дуже зручна для проведення різних вправ, на жаль, зовсім не підходить тим людям, які страждають варикозною хворобою. Справа в тому, що еластична тканина, що щільно охоплює стегна, віджимає зверху підшкірні посудини й сприяє застою крові в икроножних венах.

Досвідчені інструктори рекомендують своїм підопічним тренуватися в просторих спортивних шароварах з натуральних тканин. При цьому не можна вибирати ті штани, у нижні краї яких встрочени гумки: вони щільно охоплюють гомілки й заважають просуванню крові наверх.

Не можна забувати й про спеціальний одяг, що створена не тільки для профілактики, але й лікування варикозної хвороби. Мова йде про компресійний трикотаж, що зараз продається в будь-якій аптеці.

Флебологи - лікарі, що спеціалізуються на венозних захворюваннях, - радять своїм пацієнтам не зневажати новинками сучасної медицини й доповнити свій гардероб противоварикозними колготками. Їхнє пружне полотно щільно охоплює ногу й сприяє нормальному перерозподілу венозної крові. Такий трикотаж є незамінним доповненням до спортивного екіпірування: він сприяє досягненню кращого спортивного ефекту й запобігає ускладнення у випадку неправильно підібраного комплексу вправ.

Перед черговим відвідуванням спортивного залу необхідно подумати й про взуття. Перевага варто віддавати кроссовкам на "повітряній подушці", що "гасить" ударні хвилі, що виникають при стрибках або бігу. Крім того, взуття в жодному разі не повинна бути тісної, тому що це теж сприяє порушенню відтоку венозної крові.

А от займатися босоніж, як це роблять багато шанувальниць фитнесса, судинним хворим абсолютно протипоказано. У цьому випадку посудини будуть випробовувати подвійне навантаження, що негативно відіб'ється на перебігу хвороби. Уже через кілька хвилин після початку "босих" занять жінка відчує вагу й біль у ногах, а наступного дня після відвідування спортивного залу вона буде "хизуватися" набряклими гомілками. Так що відвідувати тренування треба тільки в добре підібраних кроссовках.

Величезне значення має й той спортивний режим, якого дотримується жінка.

Фахівці радять новачкам починати з 30-хвилинних тренувань по 2-3 рази в тиждень.

Інструктори рекомендують починати із вправ без обтяження або з мінімальною вагою в один кілограм.

Час перебування в спортивному залі й виконуваному навантаженні можна збільшити тільки через кілька місяців такого " фитнесс-ритму". Однак потрібно врахувати, що інтенсивність навантаження повинна рости внаслідок збільшення кількості повторень, а не ваги снаряда. Саме така схема запобіжить збільшенню обсягу м'яза й зробить акцент на підвищенні її тонусу. А саме цього й потрібно домогтися людині із проблемними посудинами. Тому всі спортивні дії повинні проходити під девізом "краще легше, але частіше".

Жінка з варикозною хворобою не повинна підбудовуватися під загальну спортивну програму. Весь список виконуваних вправ повинен бути складений або схвалений досвідченим інструктором. Така тверда перевірка необхідна для того, щоб "відсіяти" всі небезпечні рухи, які можуть збільшити перебіг хвороби.

Насамперед, потрібно відмовитися від прижкових вправ, степ-аеробики й силового статичного навантаження, що є основою каланетики. Подібні види фізичної діяльності дають занадто більше навантаження на ікри, а тому викликають масу неприємних відчуттів і болючих реакцій.

Вправи, що зачіпають м'язи нижніх кінцівок, краще виконувати лежачи.

Усілякі обертання, згинання й розгинання в гомілковостопних, колінних і тазостегнових суглобах, махи ногами, руху типу " носок-пятка" повинні проводитися в горизонтальному положенні для того, щоб розвантажити венозний басейн нижніх кінцівок.

Під час тренування велика увага потрібно приділяти й тренажерам велосипедного або бігового типу, які не тільки не принесуть шкоди, але й дуже добре підтримають тонус икроножних м'язів.

Однак на стані посудин найкраще позначаються не сухопутні тренування, а вправи у воді. Саме тому плавання стало одним з найбільш рекомендуемих видів спорту для людей з варикозною хворобою.

Дуже гарні результати демонструє недавно з'явилася в нашій країні аквааеробика. Заняття, що проходять у басейні, прекрасно позначаються на стані поверхневих посудин, тому що поліпшують венозний відтік і зменшують тиск крові на внутрішні стінки посудин.

Крім того, вода, з усіх боків "окутивающая" людини, робить значний тиск на м'язи й тонізує їх. З огляду на такий обопільний ефект, лікарі одностайно радять своїм пацієнтам відвідувати басейн хоча б два рази в тиждень. Флебологи затверджують, що грамотно складений спортивний розпорядок не може принести ніяких негативних результатів.

Дамам із проблемними венами не підходять прижковие й силові вправи.