РАДА ДЖОРДЖА ГАККЕНШМИДТА

Те, що я пишу в цій главі, може звучати "новим", але насправді це не так. Фактично, я лише повторюю жахливо старі прописні істини. Навряд чи я - єдиний, хто писав або говорив про важливість важких ваг. У минулому буквально кожний розумів, як це важливо - працювати з більшими вагами. Із цим минулого згодні всі по-справжньому сильні й добре розвинені старожили. От що пише, наприклад, Георг Гаккеншмидт (на прізвисько "Росіянин Лев") у своїй автобіографії (стор. 71):

"Деякі тренери рекомендують... тренувати всі м'язові групи з однієї й тим же легким навантаженням, думаючи при цьому, що за допомогою частих повторень можна домогтися того ж ефекту.

Однак, досвід показує, що це не так - подивитеся на мускули людей або тварин, що відрізняються разючою витривалістю, і Ви переконаєтеся, що їх ні в якій мері не можна назвати перерозвиненими. Бігуни на далекі дистанції або велосипедисти завжди мають відносно тонкі ноги - також як і скакові коні, олені й хортиці. Природа завжди надходить згідно. Отже, є більша різниця між проявами витривалості й проявами сили."

Далі Гаккеншмидт продовжує цю же думку:

"Можна зробити висновок, що, незважаючи на можливість збільшити м'язи за допомогою тривалих вправ, виконуваних з легким навантаженням, це приводить до того, що страждає розвиток сухожиль - але ж саме сухожилля передають костям дії м'язів. Сухожилля ж можна тренувати й зміцнювати лише за допомогою важких обтяжень."

Гаккеншмидт був абсолютно прав. Його спостереження було на 100% вірним. Дивно й небагато дивно, що про таку очевидну річ забули по закінченні всього лише сімдесятьох років. Як же так відбулося, що з миру, де кожний розумів важливість роботи з важкими весами на тренуваннях, ми опинилися у світі, де різні "експерти" учать нас брати легкі ваги, рухатися як можна повільніше й "відчути" вагу по всій амплітуді долілиць і нагору? Як з миру динозаврів ми потрапили в мир зайчиків? Як це трапилося?