Порушення апетиту при недоліку цинку

Автор: Олександр Канунов

Питання поганого апетиту мучить як людей, що бажають просто стати массивнее й сильніше, так і професійних бодибилдеров і фитнесисток. Чому не хочеться їсти? Чому побачивши апетитного ароматного шашлику не течуть слинки, і їжу доводиться запихати в себе насильно? Нерідко можна почути думка, що в цьому винуватий стрес. Але чи не так це? Давайте спробуємо розібратися в цій проблемі!

Для багатьох людей, особливо підлітків, проблемою є не надлишкова вага, а його втрата. До порушень апетиту ставляться анорексия (апогехiа neurosa), при якій хвора (занедужують, як правило, жінки) з нормальною вагою знижує його за допомогою дієти на значну величину (15% і більше), але при цьому однаково відчуває себе повної й продовжує голодувати, і булимия (так званий «вовчий апетит»), при якій за періодом обжерливості (схожим із запоєм) треба блювота або прийом проносного. Від цих хвороб страждають тисячі людей, і кількість захворілих постійно росте.

Анорексия вперше була описана доктором Вільямом Гуллем в 1874 році. У своїй науковій праці він порадив «регулярно годувати пацієнта, оточивши його людьми, здатними робити на нього моральний вплив. Родина й друзі в цьому випадку є найгіршими порадниками». У цей час лікування цієї хвороби часто засновано на тих же принципах. У статті, опублікованої в газеті «Daily Tribune», так описується метод, застосовуваний у найбільших клініках Великобританії: «Дати хворим ліків, нагодувати й дозволити їм далі самим розпоряджатися власним життям». Сучасні методи лікування засновані, насамперед, на корекції поводження. У них застосовується система нагород і заохочень, що полегшують роботу пацієнта й лікаря. Пацієнтам дають, крім того, такі препарати, як хлоропромазин або аминазин, а також заспокійливі ліки й антидепресанти. Раціон, призначений хворим анорексией, багатий вуглеводами, і його калорійність може досягати 5000 ккал у день, причому, далеко не завжди звертається увага на гликемический індекс продуктів.

Недостатність цинку?

В 1973 році два дослідники, що займалися впливом цинку на організм людини - доктора Соммерсет і Голдман, прийшли до висновку, що «у кожному випадку втрати апетиту в дітей варто підозрювати недостатність цинку». В 1979 році канадський учений Тойлберг помітив, що ознаки анорексии й недостатності цинку мали багато загального, і запропонував провести клінічні випробування, щоб перевірити ефективність терапії, заснованої на прийомі цинку. У той же час Девид Хорробин, відомий своїми дослідженнями масла енотери, дійшов висновку, що «анорексия є наслідком одночасної недостатності цинку й незамінних жирних кислот».Гіпотеза підтвердилася

Перші дослідження почалися в 1980 році в Університеті штату Кентуккі. Учені виявили в 10 з 13 пацієнтів, що страждають від анорексии, і в 8 з 14, що страждають булимией, недостатність цинку. Після інтенсивного харчування дефіцит цинку ще більше збільшився. Цинк необхідний для травлення й використання білка при будівництві кліток, тому вчені рекомендували, щоб хворим, як тільки вони почнуть приймати їжу й додавати у вазі, сталі давати додаткові кількості цинку - більше, ніж потрібно для простого заповнення недостатності цього елемента.

В 1984 році гіпотеза підтвердилася. Були отримані два важливих результати досліджень і опублікований опис першого випадку лікування анорексии цинком. У першому дослідженні було доведено, що тварини з недостатністю цинку дуже швидко втрачали апетит, а якщо потім їх примушували приймати їжу, позбавлену цинку, їхній стан швидко погіршувався. Інше дослідження показало, що недостатність цинку приводить до ушкодження стінки кишечника й тим самим порушує усмоктування живильних елементів (у тому числі цинку), що нагадує порочне коло.

В 1984 році професор Брайс-Смит, відомий своїми працями по вивченню токсичності олова, і доктор Роули, сімейний лікар і викладач, повідомили про перший випадок анорексии, при лікуванні якої застосовувався цинк. Пацієнтка, 13-літня дівчинка, що страждає від депресії, подавлена психічно, важила 37 кг. Вона спостерігалася досвідченим психіатром, але після трьох місяців традиційного лікування її вага впала до 31,5 кг, а через два місяці прийому цинку в кількості 45 мг у день вага збільшилася до 44,5 кг, настрій хворої значно покращилося, а аналіз крові показав, що рівень цинку в нормі.

Учені в усьому світі почали досліджувати вплив цинку на лікування анорексии. Два шведських лікарі з університеті міста Ґетеборга повідомили: «Наша пацієнтка в цей час приймає препарат цинку (45 мг у день). У наявності значне поліпшення: вага, а також менструальний цикл прийшли в норму». У той же час в Університеті штату Каліфорнія провели перше подвійне сліпе дослідження, у якій брали участь 15 хворих анорексией. В 1987 році результати цих досліджень були сформульовані в такий спосіб: «Через деякий час після того, як пацієнтам почали давати препарат цинку, наступило зменшення інтенсивності ознак депресії, страху й занепокоєння. Наші результати говорять про те, що в людей, що страждають від анорексии, є ризик недостатності цинку, і прийом препаратів цього елемента може в переважній більшості випадків принести позитивні результати». Ще до настання 90-х років минулого сторіччя багато вчених прийшли до висновку, що більше половини хворих анорексией мають значні біохімічні ознаки недостатності цинку. В 1994 році доктор Бирмингемм із колегами провели подвійне сліпе дослідження, у якому певній групі хворих давали 100 мг глюконата цинку. Було доведено, що «приріст індексу маси тіла хворих в I групі, що приймала цинк, був у два рази більше, ніж у групі, що приймала плацебо, а розходження в результатах було статистично значимим». На жаль, у багатьох центрах по лікуванню порушень харчування цинк усе ще не застосовується.

Ознаки анорексии й недостатності цинку

▪ втрата маси тіла

▪ втрата апетиту

▪ відсутність менструації

▪ імпотенція в чоловіків

▪ нудота

▪ запалення й сухість шкіри

▪ погане засвоєння живильних речовин

▪ порушення мислення

▪ депресія, занепокоєння, страхСознание або тіло?

Те, що прийом більших кількостей цинку допомагає при лікуванні анорексии, не означає, що відсутність цього першоелемента є головною причиною захворювання. Імовірно, у деяких людей психічні проблеми впливають на зміну живильних навичок. Наприклад, сучасні дівчини, уникаючи їжі («синдром фотомоделі»), можуть загальмувати ознаки дозрівання - зникають менструації, груди зменшується й перестає рости. Голодування, що приводить до біохімічних змін у мозку, викликає щось начебто ейфорії, що допомагає придушувати почуття й проблеми. Однак якщо вона триває занадто довго, наступає дефіцит цинку внаслідок недостатнього його надходження й поганого усмоктування, а разом з тим відбувається й подальша втрата апетиту, заглиблюється депресія, виникають порушення мислення й нездатність справлятися зі стресами. Всі ці ознаки часто спостерігаються в сучасних підлітків як жіночого, так і чоловічої статі.

Лікування хворих анорексией і булимией з використанням методів максимально збалансованого харчування повинне проходити при участі висококваліфікованого психоневролога. У лікуванні особлива увага варто приділяти скоріше якості, а не кількості їжі, із заповненням раціону відповідними вітамінно-мінеральними комплексами, у тому числі 45 мг цинку в день. Ця доза може бути зменшена після того, як пацієнт набере вагу й могтиме підтримувати його.

Як бачите, порушення апетиту далеко не завжди зв'язані зі стресом. Тому їжте на здоров'я, тренуйтеся, міняйте себе і якість життя!

www.ironworld.ru