"Нормальна вага" і склад тіла

Звичайно лікарі використовують при розрахунку "нормального" ваги так звану формулу Брока:

Вага= ріст - 100 (при росту до 165 див)

Вага= ріст - 105 (при росту 166-175 див)

Вага= ріст - 110 (при росту більше 175 див)

Відхилення, викликані особливостями статури, становлять не більше 10 відсотків.

Є також показник, називаний весоростовим індексом: вага тіла (у грамах), розділений на ріст у сантиметрах. Нормальним уважається значення індексу 300-500.

На жаль, у побуті звичайно не робиться розходження між "худою" і "жирною" масою. Навіть рекомендації лікарів не враховують склад тіла, і виходить взагалі непристойне положення: два чоловіки мають "нормальний" вагу, але в одного 10 відсотків жиру в тілі й твердій мускулатурі, а в другого одні кості, що обростили жиром. Догадайтеся із трьох разів, хто здоровее?

Прийнято вважати, що в нормально розвиненому тілі чоловіка втримується 15-20% жиру, а в нормально розвиненому жіночому тілі 21-27%. Більша маса жиру в жінок пояснюється необхідністю запобігання органів відтворення.

Виходячи із зазначених вище цифр і з огляду на потреби свого виду спорту, ви можете визначити: яким повинен бути ваша вага й скільки повинне бути у вас жиру. Перевищення жирової маси стосовно верхньої припустимої межі говорить про ожиріння. У медицині ожирінням називається стан, коли маса тіла перевищує “ідеальну” на 20 і боле відсотків. Майте на увазі: у поняття “ідеальна маса” входить і склад тіла! Якщо надлишок ваги (за рахунок жиру) становить від 20 до 29%, говорять про ожиріння 1 ступеня; від 30 до 49 % - ожиріння 2 ступені; від 50 до 59% - 3 ступені. При надлишку ваги більш ніж 50 проценов має місце ожиріння 4 ступені, уже несучий серйозний ризик для здоров'я. Втім, у вас як спортсменів напевно може бути присутнім лише деяка “тучність”, що не носить клінічного характеру.

Для визначення змісту жиру в тілі використовуються різні методи. Найбільш простий з них - вимір товщини жирових складок. Спеціальним інструментом- жировим калібром, що нагадує циркуль, защемляють складку в області попереку й за результатами трьох вимірів за допомогою таблиць обчислюють, яку частки вашої маси становить жир. Цей метод дає цілком достатню точність (близько 5 відсотків) і використовується досить широко.

Є також способи виміру по вазі тіла у воді й повітрі (жир легше води, і чим більше його в тілі, тим більше різниці), а також по електричному опорі тканин (м'яза краще проводять струм, чим жир, оскільки в них більше води). Вони більше складні й виконуються в спеціалізованих лабораторіях.

Сам по собі вага не є гарним показником вашого стану. Тільки в сполученні зі складом тіла й функціональних проб, такими як тести на аеробну витривалість, спірометрія (вимір життєвої ємності легенів) і динамометрія (вимір силових характеристик) він дає можливість судити про наявність або відсутність якихось відхилень. Скажемо, якщо ви скинули 1 кг жиру й наростили 1 кг м'язів, вага залишиться колишнім, але організм буде вже іншим. Крім того, протягом дня вага коливається часом на 0,5-1 кг. Так що не варто повністю довіряти вагам.

Урахуйте: зважуватися необхідно в те саме час (краще з ранку натще), після відвідування туалету, в одній і тім же одязі (у плавках або купальнику) - тільки тоді отриманий результат можна використовувати для якихось рассчетов і прикидок.