Наука атлетизму (атлетичного триборства)

Атлетизм, будучи силовим видом спорту, надзвичайно широко поширився за перші десять років свого існування. З початку його реєстрації як аматорський спорт під егідою ААИ (Американського атлетичного союзу) в 1968 році атлетизм нараховує вже тисячі шанувальників і може пишатися цим. Спортсмени, що займаються видами спорту, що вимагають великої фізичної сили, - футболісти, штовхальники ядра, спринтери, баскетболісти й багато хто інші використовують атлетизм як основу для знаходження спортивної форми. Тільки в США налічується 50000 спортсменів, що займаються атлетизмом як самостійним видом спорту, так і використовують його в якості засобу знаходження потрібних фізичних кондицій. І це число продовжує рости, тому що все більше число атлетів починають розуміти та величезна перевага, що вони можуть одержати за рахунок збільшення своєї фізичної сили й потужності.

Ця книга орієнтована на потреби обох груп спортсменів - атлетів-троеборцев, зацікавлених у поліпшенні своїх результатів, і спортсменів, що представляють будь-який інший вид спорту, культивируемий у нашій країні, тобто всіх тих, хто хоче домогтися більше високої результативності за рахунок нарощування фізичної сили.

Дотепер ще не було книги, що знайомила б як новачків, так і досвідчених троеборцев з атлетизмом на строго науковій основі. Книга Тодда "Атлетизмзсередини" (1968) розповідає про цей вид спорту в діапазоні від історичного до філософського погляду на нього, а також знайомить читача з видатними троеборцами останнього років, з їхнім способом життя й спортивною підготовкою.

Книга не претендує на використання її в якості вичерпного навчального посібника, що містить рекомендації з організації тренувального процесу, і не може бути використана в якості такого як троеборцами, так і представниками будь-якого іншого виду спорту.

В 1976 році група британських авторів опублікувала ще одну книгу по атлетизму. Цей короткий посібник описує кожне, із трьох рухів і дає методичні рекомендації з їхнього відпрацьовування. Методичний опис включає такі фактори, як інтенсивність тренувань, методику тренувальних циклів у період підготовки до змагань. Однак книга далеко не вичерпує предмета й не має наукового обґрунтування. Вона містить далеко не повний довідковий матеріал і, на жаль, орієнтує на поверхневе, на рівні повареної книги, відношення до даного виду спорту, що абсолютно неприйнятно для будь-якого спортсмена, що розуміє зміст індивідуальних розходжень у відборі потрібних тренувальних прийомів.

Ще одна книга "Виживе найсильніший", написана в 1977 році Біллом Старром, з'явилася на книжковому ринку, як тренувальний посібник для спортсменів, особливо для футболістів. Посібник розповідає про "велику трійку" вправ (присіданнях, жимах на лаві й мертвих тягах), а також дає широкий опис того, як ці вправи зроблять вас більше висококласними атлетами. Однак ця книга не розкриває особливостей цих русі як складених елементів триборства - окремого виду спорту. У книзі Старра дається додаткова інформація з таких аспектів, як дієта, мотивація, реабілітація й по прочим моментах, які можуть придатися спортсменам. При всім при тім ця книга не для троеборцев і її підхід до висвітлення порушеного предмета далекий від строго наукового.

Коротше кажучи, прийшов час для появи книги, що дозволила б спортсменові-троеборцу одержати научно-обоснованную інформацію з методики поліпшення спортивних показників, книги, написаної ясною мовою й имеющей практичною цінністю. Щоб будь-яка допомога із триборства виявилося дійсно коштовним із практичної точки зору, воно повинне обов'язково містити матеріал про індивідуальні особливості атлетів на всіх вагових категоріях і на всіх щаблях майстерності й про те, як ці індивідуальні особливості варто враховувати при роботі над поліпшенням рівня спортивної майстерності. У цій книзі такий підхід є центральним мотивом. Спортивний мир дозрів для знаходження такої книги, а атлетичне триборство дозріло для цього вже багато років тому.

У главі першої говориться про основи м'язової фізіології - як м'яз відповідає на вправу, а також про те, як зробити стресовий вплив на м'яз, щоб одержати бажаний ефект. Головною темою цієї глави є те, що в основі кожного компонента фізичної натренированности лежать різні фізіологічні механізми й кожний з них вимагає високо спеціалізованого типу тренування для досягнення максимального розвитку. Пройшли ті дні, коли на тренуваннях атлет просто "качав залізо", як заманеться. Наука показала нам, що існують найбільш оптимальні способи розвитку сили, потужності, швидкості, гнучкості, м'язової й серцево-судинної витривалості, і що кожний із цих способів відрізняється від інших.

Глава друга присвячений системам тренування. Старожитньою проблемою атлетів, що працюють із вагами, є те, що початківці намагаються відразу ж перейняти стратегію тренувального процесу чемпіонів. Ця проблема має широке поширення в атлетичному триборстві й у більшості інших видів спорту. Справа в тому, що система тренування індивідуума повинна бути підлегла його цілям, його сьогоденню рівню натренированности і його прочим особистим і ситуативним факторам. Змагання із чемпіонами веде, як правило, до передчасної поразки. У книзі розглядаються системи максимальної відповідності індивідуальним вимогам.

У главі третьої розглядаються три основних рухи триборства - присідання, жим і мертва тяга. Кожне із цих рухів має свої особливості, а кожний атлет - свої. Одна методика присідань, наприклад, може підійти одному атлетові, але виявитися негідної для іншого. Багато уваги приділяється вибору оптимальної методики підйому ваги, включаючи безліч анатомічних факторів і факторів тренованості. Тут також дане керівництво для атлетів будь-якого рівня на вибір підходящої методики підготовки до змагань і по турнірній тактиці.

Глава четверта синтезує інформацію попередніх глав і в такий спосіб описує, як варто тренувати кожний рух. Тут приводиться безліч так званих допоміжних вправ і описуються умови, при яких кожне з них стає бажаним. Загальні проблеми "крапок зриву" і "присідання" обговорюються в цій главі поряд з методикою їхнього подолання. Глибоко зачіпаються проблеми перетренованості як однієї з найбільш частих помилок, чинених атлетами, що беруть участь у змаганнях.

Глава п'ята озаглавлений "Найбільш часті травми й прийоми реабілітації". Одна з найбільших неприємностей, з якими зіштовхується будь-який спортсмен - це прикрі травми, тому що вони крадуть у нього тренувальний час і часто не дають можливості брати участь у змаганнях. Перша частина цієї глави написана одним із кращих тренерів у країні по нарощуванню сили - Джеффом Єверсоном. Джефф займається тренерською діяльністю в Університеті штату Висконсин і є дипломованим фізіотерапевтом, будучи одночасно діючим чемпіоном з важкої атлетики.

Лікарські засоби й інші форми єргогенетических допоміжних засобів спортсмена є предметом обговорення в главі шостої. Протягом ряду років троеборци й представники інших видів спорту використовують медикаменти з метою поліпшення спортивних показників. Жоден куточок спортивного миру не залишився осторонь від практики їхнього використання, і безліч міфів і небилиць з'явилося всюди про ефективність цих лікарських стимуляторів. Моралізування на цю тему поступається місцем у даній главі опису властивостей кожного з уживаних засобів, як бажаних, так і не бажаних. Велике місце приділене опису широко застосовуваних анаболических стероїдів (якими часто зловживають). Увага приділяється й безлічі інших лікарських препаратів,, що виявляються часто в аптечці спортсмена, включаючи амфетамини й інші "знахідки". Описується й безліч інших речовин і шляхів їхнього застосування (без прийняття усередину й ін'єкцій).

Глава шоста вторгається в область, що інтригує, сверхсили. За останні роки виконана безліч досліджень, пов'язаних з методикою одержання значного збільшення сили, що практично виходить за межі "нормального" і досяжного в діапазоні звичайної методики тренування по підняттю ваг. Розгальмування, прийоми контролю діяльності мозку, єлектростимуляция, а також деякі інші предмети піддаються тут систематичному й детальному аналізу. Вони розглядаються в аспекті особливостей і цілей атлета. Зачіпаються й проблеми їхнього практичного застосування. Багато хто вже схильні вважати, що ці методики в остаточному підсумку змусять повністю переписати методичні рекомендації з багатьом видам спорту, включаючи атлетичне триборство й важку атлетику.

Можливо, найбільш суперечливими й розуміються погано із всіх предметів є для спортсмена дієта й харчування. Наукове вивчення проблеми харчування перебуває в зародковому стані. Це настільки складна область, що число надійних і перевірених фактів, про які можна говорити з високим ступенем упевненості, надзвичайно невелико. У главі сьомої робиться спроба освітити ці факти й дати рекомендації з дієти й харчування на основі саме цих перевірених фактів. При цьому відкидаються існуючі в спорті міфи й "улюблені теорії".

Глава восьма присвячений психології спорту й атлетичного триборства, зокрема. Багато аспектів спорту вимагають знань про те, як мотивувати атлета, як допомогти йому перебороти передстартове хвилювання, острах програти, страх перед болем та інші демобилизирующие стану свідомості. У главі розглядаються також, в аспекті максимилизации результативності, такі моменти, як соціокультурні фактори.

"Змагання" - такий заголовок глави дев'ятої. Тут, уперше троеборци познайомляться зі спеціальними прийомами предсоревновательной підготовки. Як підійти до піка форми, як настроїтися емоційно, як одягатися, як перебороти негативний вплив зміни годинного пояса й багато інших ситуативних факторів, що мають величезне значення для атлета. Їхній правильний облік дозволяє атлетові сконцентрувати максимальне зусилля в самий відповідальний день і момент.

Останній розділ книги становлять додатки, де приводяться методика визначення відсотка жиру в загальній вазі тіла для чоловіків і жінок, переглянуті формули Шварца й Малона, таблиця перекладу кілограмів у фунти й методика суддівства присідання. Така добірка матеріалів публікується вперше, що досить дивно через її гостру необхідність для кожного атлета-троеборца.

І останнє вступне зауваження - багато фотографій, наведені в книзі, узяті з добірок журналу "Атлетизм у США" - єдиного періодичного видання, повністю присвяченого атлетичному триборству в нашій країні. Частина фотографій узяті в приватних осіб. Подякою їм буде те, що їхньої фотографії стали тридцятилітньому частиною цієї історичної книги.