Крім п'яти основних вправ

Основний упор так чи інакше я б робив на ті самі п'ять “стрижневих” вправ. До допоміжних вправ приступати варто було б тільки після того, як всі п'ять головних вправ були б пророблені заплановане число раз. Ну а в ті дні, коли “стрижневі” вправи вуж занадто мене вимотували, допоміжні вправи я б взагалі не робив.

Мені варто було б виконувати ті самі базові вправи рік за роком, неколебимо дотримуючись великого принципу східчастого підвищення ваг. Ну а якби я по дурості схопився за підйом на біцепс, мій мудрий наставник попросту надавав би мені стусанів.

Кілька разів у тиждень я проробляв би комплекс вправ на растяжку. Я б не зловживав ними, але й не зневажав. А от аеробні вправи я б відклав на потім, років єтак до тридцяти, щоб цілком і повністю зосередитися на головному роботі з обтяженнями.