Креатин або протеїн?

Самою популярною добавкою в середовищі культуристів по праву вважається креатин. Канадські вчені висловили крамольну думку про те, що креатин і порошковий протеїн "заважають" один одному в організмі культуриста. Ну а оскільки креатин виконує більше важливу біохімічну роль, чим протеїн, вибір треба зробити на користь креатину. Культурист, мол, одержить відчутний виграш у масі, непорівнянний з віддачею спільного прийому креатину із протеїном. Щоб довести свою точку зору, учені поставили стартовий експеримент над 19 культуристами. Два місяці ті щодня тренувалися по "щільної" качковой програмі, причому, половина випробуваних одержувала 10 г креатину з 75 г глюкози через півгодини після тренінгу. Інша половина приймала по тій же схемі порошковий протеїн із глюкозою.

Найбільший приріст загальної маси тіла, у середньому, 4,3 кілограми, продемонструвала група, що приймала креатин.

Приріст в "протеїнової" групи був скромніше - 1,9 кілограма. Цей показник включав і приріст жирової тканини. Що ж стосується приросту однієї м'язової тканини, те вище він і впрямь був у групі, що приймала креатин, - 4 кілограми. "Протеїнова" група набрала в середньому по 2,6 кілограми. Незвичайні дані експерименту мають потребу в подальшій науковій перевірці.

Вплив солі на подих астматиків

Здавалося б, астма виключає заняття бодібілдингом, але це не так. Як показали наукові дослідження, фізичні навантаження самі по собі не здатні спровокувати приступ. Справжні причини приступів можуть бути самими різними: від різкої зміни погоди до сезонного цвітіння рослин. Однак останнім часом учені відмінюються до того, що джерела астми криються... у харчуванні. Сьогодні в багато продуктів додається підвищена кількість чужорідних речовин з метою продовжити строки зберігання. Зокрема, звичайної солі. І всі ці "добавки", включаючи сіль, є небезпечними для астматиків. Учені поставили експеримент на чоловіках і жінках, змусивши харчуватися їжею з високим або низьким змістом солі. Протягом строку досвідів ті й інші його учасники проводили аеробні тренування. Виявилося, що солона їжа погіршує дихальну функцію. (Це впрямую свідчить про те, що сіль небезпечна астматикам.) Механізм даного явища вченим поки неясний. Втім, уже зараз астматикам, що займається спортом, можна сміло рекомендувати низкосолевие дієти.

Вуглеводи під час тренування не "відкладаються"?

Під час тренування ми витрачаємо вуглеводи заздалегідь запасені організмом у вигляді глікогену. Виснажені запаси глікогену заповнюють украй повільно й тим самим період відновлення сил затягається. Учені запропонували групі бігунів приймати розчин глюкози прямо під час тренування, щоб тим самим скоротити витрата глікогену. Вийде, що на відновлення знижених втрат піде менше часу, і період відновлення скоротиться. Учені спостерігали за групою бігунів, чиє тренування проводилося у високоинтенсивном стилі й тривали рівно годину. Частина бігунів одержувала на тренуванні вуглеводний напій, а інша - просту воду. По підсумку експерименту виявилося, що прийом глюкози підсилив вуглеводний обмін. Це значить, що організм волів як джерело енергії глюкозу, а жир "засунув" на задній план. Що ж стосується глікогену, то темпи його витрати ніяк не змінилися. Звідси вчені зробили висновок, що вуглеводні напої, якщо пити їх між вправами, не допомагають заощаджувати глікоген і не прискорюють відновлення. До того ж вони протипоказані тим, хто хотів би схуднути за рахунок спорту, оскільки сповільнюють "пережигание" жирів.

Нові технології: зовсім немає користі?

Тканини з унікальними властивостями, розроблені авіакосмічною промисловістю, щосили застосовуються для виготовлення спортивного одягу. Американські вчені поставили експеримент, метою якого було зрівняти вплив різних тканин на ефективність тренувань. Випробувані спортсмени виконали експериментальну серію із трьох тренувань. У перший день вони були одягнені у футболки, шорти й носки з "розумної" синтетичної тканини, "умеющей" відводити вологу від тіла. Для другої їм видали одяг з бавовняної тканини без усяких домішок. У третій, заключній частині експерименту, вони тренувалися взагалі без футболок, з оголеним торсом. Учені встановили, що на всіх трьох тренуваннях параметри температури тіла, пульсу не мінялися. Випробувані відзначали однакові тактильні відчуття від різних типів тканини.

Сверхкороткие кардиотренировки - чи ефективні вони?

Ми часто відмовляємося від кардиоупражнений тільки тому, що не можемо викроїти для них зайва година зі свого напруженого робочого дня. А що якщо скоротити час аеробного тренування, але займатися кілька разів у день?

Відповідно до гіпотези вчених, короткі кардиотренировки т.зв. "кумулятивного типу" можуть давати не менший ефект, чим більше тривалі заняття. У науковому експерименті з метою довести припущення взяли участь студентки з надлишковою вагою, який розподілили у випадковому порядку в одну із трьох тренувальних груп.

Тренувальні групи займалися аеробикой 3-5 днів у тиждень по одній з наступних схем: 3 рази по 10 мінут, 2 рази по 15 або 1 раз по 30 мінут. Контроль здійснювався за рівнем витривалості, загальною вагою тіла, товщиною жирових складок і фізичних обсягів фігури. Кожна з учасниць харчувалася по спеціальному низькокалорійному плані (який заповнював енергетичні витрати організму на 80%). Експеримент тривав протягом трьох місяців.

У всіх трьох активних групах однаково зросла витривалість випробуваних, а також однаково знизилася їхня вага, товщина жирового прошарку й сума вимірів обсягів тіла.

Учені прийшли до висновку, що для аеробних вправ, ціль яким зниження ваги, довжина занять принципового значення не має. Головне - набрати добову аеробну "норму".

Хоча в експерименті брали участь дівчини з надлишком ваги, можна припустити, що висновок учених справедливий для кожного з нас, незалежно від підлоги, віку й початкової ваги.