Допомога з виживання в крутих фитнес-клубах

© Андрій D.A. Логинов

Отже, Ви, ліфтер або билдер, людина, тісно знайомий із залізом, сталі займатися у великому ("крутому") фитнес-клубе. Які причини - неважливо: з'явилися гроші, захотіла піти займатися дружина, на дух не переносить Ваш підвал, відрядження в далекі краї, близькість до будинку, дешевий абонемент...

Не секрет, що качковский підвал і великий фитнес-клуб мають стільки ж загального, як і штанга й навернений тренажер, - в обох місцях можна тренуватися, але публіка й правила відрізняються. Мій "залізний стаж" - 10 років, за цей час мені доводилося займатися в Москві, Підмосков'ї, Томську, Архангельську, Гамбурзі, Чикаго, у підвалах, маленьких клубах і величезних фитнес-центрах. У кожному залі свої правила, до кожного залу потрібно звикати, і перехід з одного в іншій приносить самі різні враження. Враження від одного з фитнес-клубів спонукали мене написати ця допомога з виживання.

Починалася усе більш ніж добре - величезна площа, сотні тренажерів/кардио машин, стійки/рами/величезний гантельний ряд, дика кількість млинців, інші зручності(басейни, баскетбольні корти й далі за списком).

Менеджер нас запевняв, що можна кричати, шуміти, роняти штангу й робити інші дрібні капості, які так люблять билдери й ліфтери. Ми підписали контракт і стали регулярно відвідувати цей фитнес-клуб.

Ціни були високими по місцевих мірках, але переплачувати було за що, причому не останню роль грало наявність такої волі.

Поки ми ходили по вечорах, усе було чудово - шумелки, кричалки, ронялки та інше проходили на ура, хоча ми цим і не зловживали. Іноді з'являлися пізні монстри, що репетують на жимі ногами або на біцепсі, і це нікого не турбувало. Ми радувалися й рекомендували цей клуб всім знайомим. Проблеми почалися, коли нам потрібно було зробити серію фотознімків.

Фотосесія проходила у два етапи. Один з них - увечері, коли усе ще було багато тренерів, менеджерів, які водили потенційних клієнтів. Ми були в повному шоколаді й число знімків росло, менеджери показували нас клієнтам, використовую нас як безкоштовну рекламу.

Однак, був другий етап - у денний час. Ми хотіли зробити ще кілька фотографій, буквально парочку моєї дружини й десяток-інший фото з технікою хвата "замок", для "Залізного Миру". Після одного підходу на присед, рівного 3 фотографіям, до нас підлетів заступник начальника, сeрьезний дядько з вусами, і попросив нас припинити це неподобство. Неподобством виявилася фотосесія. Він сказав нам, що хтось із клієнтів вирішив, що ми його знімаємо, і цей самий клієнт цього боїться й не хоче, побоюється, що ми порушуємо його права. На жаль, хто цей скромник, ми так і не довідалися, а те зробили б пари знімків на пам'ять.

Далі - більше, зам.начальника зізнався, що є-таки таке правило(знімати - не можна), але про це правило він сам чує перший раз, виключення - тільки через головний офіс. На мої спроби піти на компроміс відповіддю був рішуче "ні" - закон є закон. Добре, фото ми доробили в іншому клубі.

Як виявилося, це були ягідки. Пройшло два тижні, і робочий розклад змусило нас ходити в зал в 2-3 години дня, у той час, коли народу багато й клієнти здебільшого вигідні для клубу, з тих, хто наймає персональних тренерів і купує всякі різні добавки. Мені потрібно було робити тягу, чим я й зайнявся негайно.

Штангу вагою в 200 кг на підлогу ставити безшумно вкрай важко, і цей факт був негайно замічений пильним персональним тренером, що підійшов і сказав, що він звичайно все розуміє, але штангу ставити треба тихесенько й акуратно. У моєму погляді, видимо, читалося "а от спробуй сам постав її тихесенько", оскільки він відразу став мене запевняти, що він все розуміє, але все-таки, будь ласка, такі правила-ла-ла-ла. Добре, робити нема чого, я з ним, звичайно ж, погодився, пообіцяв ставити штангу на підлогу зовсім безшумно, і він вийшов задоволений собою й мною. Після цього я зміг продовжити й закінчити почате, але осад залишився.

Через тиждень, на тім же місці в ту ж годину, прийшов час чергового тягового тренування. Після розминки - тяги "з ями" - прибіг той самий зам.начальника й попросив мене не стосуватися штангою підлоги. Він, як і інший тренер тиждень назад, виразив розуміння того, що це важко й травмоопасно, але він мене переконливо просить.

На мою здивовану відповідь, що як же так, до підписання контракту все було можна, а зараз не можна, він помітив, що правила помінялися. Тиждень назад було обговорення тяги(погано бути єдиною людиною, що робить станову тягу з нормальною вагою), і вони вирішили, що їм таке не потрібно. Я спробував пояснити, що з ваги, що "падає" на підлогу, "падає" кілограм 30, а не всі 200, хоч і створюється ілюзія, раз на штанзі вага великий, те й на підлогу летить велика вага. Насправді моя штанга нічим не відрізняється від гантелі, які народ любить роняти на підлогу.

Я відзначив для себе, що це "не можна" звучить як прохання, хоч і наполеглива, і через кілька хвилин попросив цього товариша подивитися, чи влаштує його більше тихий стиль виконання тяги.

Із трьох повторень із невеликою вагою йому сподобалося перше й третє, на чому ми й зійшлися.

На основі цього я зробив висновок, що тягти можна й далі, благо твердих правил на цей рахунок немає - інакше про компроміс мови б не йшло.

Життя ліфтерів і билдеров у більших фитнес-клубах важка й небезпечна, ми розполохуємо клієнтів і псуємо нерозраховане на більші ваги встаткування. Вхід закритий? Ні, він відкритий, але потрібно знати правила. Я спробував зібрати воєдино зароблений нелегкою працею досвіди, якою поспішаю поділитися з вами.

Отже, як же потрібно поводитися ліфтерам/билдеру у звичайному(призначеному для широкої публіки) фитнес-клубі або...

Коротка допомога з виживання в крутих фитнес-клубах:

1. Будьте ввічливі із тренерами/персоналом. Лайка відніме час і залишить осад в обох сторін, у результаті за Вами будуть більш пильно стежити й почнуть просто чіплятися.

2. Не можна сперечатися - потрібно з усім соглашатья. Суперечки звичайно забирають час і енергію, найкраще задати пари спокійних питань, щоб зрозуміти, чому щось заборонене й чи заборонено взагалі, спокійний тон протвережує й заспокоює, до того ж Вам потрібна конкретика, а не емоції. "Шукати правду" краще після тренування, бажано мати на руках контракт або звід правил клубу. Якщо там нічого не сказано про конфліктну ситуацію - прав клієнт, тобто Ви.

3. Якщо потрібно робити щось, що суперечить правилам(приміром, у багатьох залах заборонено користуватися магнезією), тобто два робітники варіанта: а) робити це щось нишком б) домовитися з менеджером, у випадку з магнезією досить пообіцяти забирати за собою й виконувати цю обіцянку Якої вибрати - залежить від ситуації.

4. Усякий екстрим - лементи, крики, більші ваги з ризиком упустити штангу на підлогу, проходки, та інше, що потенційно може віджахнути простого клієнта, потрібно залишати на вечірнє(пізніше) час, коли клієнтів і обслуговуючого персоналу менше. Пріоритетом великого фитнес-клубу, як правило, є звичайна людина, що іноді приходить у зал поправити здоров'я, а не профи, яких мало

5. Якщо Ви не праві, залишайтеся спокійним, лементи-крики в таких випадках не допомагають, а прийти до компромісу в результаті спокійного діалогу цілком реально.

Так пребудут з вами Здоров'я й Сила