Диетология

ЗМІСТ:

ВВВЕДЕНИЕ

1. Що таке дієта?

2. Дієта в реальних умовах

3. Сім правил домашньої диетологии

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:ВВВЕДЕНИЕ

Багато хто вважають так: були б продукти під руками, а ми вуж самі розберемося, що приготувати й скільки з'їсти. Ця думка неспроможна. Можна мати в розпорядженні досить продуктів, але пи-таться зовсім неправильно. Є люди, кото-рие воліють їсти те, що пожирнее, послаще й подороже.

Зневажливе відношення до харчування, до інтересів власного здоров'я нерідко закінчується сумно. В одних випадках воно приводить до важко виліковного ожиріння, в інших ---і до гастриту, язвен-ний хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки, холециститу, панкреатиту й ін.

Як же треба харчуватися? Чи можна керівництво-ваться тільки своїм апетитом? Звичайно, якщо ви мо-лоди, у вас міцне здоров'я й немає схильності до повноти, то апетит ---і непоганий порадник. У представленій роботі розглянуті в першу чергу питання лікувального харчування. І хоча в багатьох ситуаціях неможливо провести чіткої границі між лікувальним і рацио-нальним харчуванням, спробуємо зробити акцент на пер-вом, не забуваючи про другий.1. Що таке дієта?

Лікувальне харчування, або дієтотерапія, ---і це, з-немов, метод лікування, але такий метод, при якому багато чого залежить від самого пацієнта. При медикамен-тозном лікуванні хворої, як правило, у точності сле-дме радам лікаря, а дієтичні рекомендації так-леко не завжди виконуються настільки пунктуально.

Словом «дієта» позначають і режим харчування, і склад їжі. У словнику Брокгауза й Ефрона читаємо: «Під дієтою подразу-мевается харчовий режим, установлюваний для здо-рових і хворих, відповідно віку, телосло-жению, професії, клімату, порам року й т.д.».

Рекомендуючи ту або іншу дієту, лікар-дієтолог ис-пользует не тільки дані біохімії, фізіології, гігієна харчування, але й багатовіковий досвід практи-ческой медицини. Ще Гіппократ писав: «Хто добре харчує, той і добре виліковує». Однак лікар не в змозі регламентувати абсолютно всі, аж до дрібних деталей.

Наука поки не може дати кожному твер-дие наставляння: їжте те-те, у такому-те кількості, настільки категорично вона зможе сде-лать це й у доступному для огляду майбутньому.

Однак лікар, що знає не тільки ваш вік і мас-су тіла, але й стан здоров'я, енерготрати, переносимость тих або інших продуктів, можуть конкрети-зировать диетологические ради загального характеру стосовно до вас ---і якщо, звичайно, вам необхо-дмитрик дієтотерапія.

У цей час видається чимало довідкових видань по харчуванню, у тому числі по лікувальному. Чи-Тателя, далекого від диетологии, але по тимі або інших причинах нею що цікавиться, численні све-дения, що втримуються в цих довідниках, можуть тільки заплутати. Наприклад, існує 28 лікувальних «столів» (з урахуванням варіантів, позначуваних буквеними індексами, ---і більше 40). Кожний «стіл» ---і при певній недузі. Але в багатьох людей старше сорока років буває відразу кілька хвороб.2. Дієта в реальних умовах

Рідко в кого найдеться час і терпіння, щоб у домашніх умовах з точністю до грама зважувати продукти, підраховувати втрату вітамінів при тепловій обробці, виверять кількість поглинених білків, жирів, вуглеводів...

Ми живемо в реальних, а не в експериментальних умовах. І якщо у вас гастрит, коліт або інша хвороба системи травлення, а маса тіла при цьому в нормі, то відмірювання й зважування можна без ущер-ба для здоров'я замінити розумним відношенням до власного апетиту. Закінчуйте їжу, як тільки з'явиться відчуття ситості. Вийдіть через стіл, з-знаючи, що можна б з'їсти ще невеликий кусо-чек смачненького, але краще зусиллям волі воздержать-ся від цього. І ще: відчуття ситості після обіду зберігається довше, коли меню різноманітно ---і за-шматка, суп, м'ясо, овочі, каша, хліб, солодке. Їжа без примх насичує краще, а делікатеси, будь те насолоди або копченості, корисні далеко не всім.

Помнете, що апетит, що сигналізує нам про необхідність поїсти, небезукоризненен. Крім того, насичення залежить від стереотипу харчування, смаків і звичок.

У домашньої диетологии ми пропонуємо руковод-ствоваться девізом: не «стіл номер такий-те», а ин-дивидуальная дієта, своє, особливе меню, у якому враховані рекомендовані лікарем загальні принципи ле-чебного харчування при даному захворюванні: набір продуктів, особливості кулінарної обробки, режим харчування.

Іншими словами, лікар дає пораду, ви йому випливаєте, проявляючи самостійність у відведені вам рамках.3. Сім правил домашньої диетологии.

З основами практичної диетологии повинні бути знайомі люди, яким, необхо-димо дотримувати дієти, а з першими трьома пози-циями -і все.

От ці правила: 1) харчуватися різноманітно; 2) дотримувати режиму харчування; 3) не переїдати; 4) правильно готувати їжу; 5) знать калорійність і хімічний склад добового раціону в цілому; 6) знать особливості хімічного складу основних продуктів; 7) розуміти, що за допомогою дієти лікують «не бо-лезнь, а хворого»..

Даючи індивідуальні рекомендації конкретному пацієнтові, лікар неодмінно виділить саму головну ланку дієтотерапії, її квинтес-сенцию. Наприклад, у деяких дієтах доводиться обертати первостепеннное увага на кулінарну обробку продуктів (скажемо, уводиться повна заборона на все смажене); в інших дієтах ставиться акцент на склад харчових речовин (збільшення або уменьше-ние білків, обмеження повареної солі й ін.). У всіх випадках необхідно турбувати-ся про розмаїтість раціону й дотримання режиму харчування.

Перше правило. У клініках лікувального харчування лікарі ретельно розраховують калорійність і зміст основних харчових речовин у раціоні, піклуючись насамперед про їхню збалансованість. У повсякденному харчуванні цих скрутних розрахунків можна уникнути, якщо дотримувати першого правила рациональ-ного харчування -і розмаїтість раціону. Це правило поширюється на всіх ---і й на здорових, і на ті, кому для профілактики або лікування прописана дієта.

Якщо їжа різноманітна, якщо вона містить у собі продукти й тварину (м'ясо, риба, яйця, молоко, сир), і рослинного походження (овочі, фрук-ти, каші, хліб), то можете бути укорени в тім, що організм одержить все необхідне для життєдіяльності без спеціальних зусиль із вашої сторони

Можна виділити основні групи харчових продуктів, які повинні бути представлені в повсякденному харчуванні

Перша група ---і молоко й молочні продукти (молоко, кефір, кисляк, сир і ін.).

Друга група ---і овочі, фрукти, ягоди (капуста свіжа й квашена, картопля, морква, буряк, поми-дори, огірки, салат, гарбуз, редис, яблука, груші й ін).

Третя трупа ---і м'ясо, птах, риба, яйця ( источ-ники тваринного білка).

Четверта група ---і хлібобулочні й макаронні вироби, крупи

П'ята група ---і жири (вершкове й рослинне масло, сало й ін.).

Шоста група ---і насолоди (цукор, мед, кондитер-ские виробу).

Друге правило. Дотримувати режиму харчування ---і зна-чит харчуватися регулярно, у ті самі годинники. У такому випадку у вас виробиться умовний реф-лекс: у встановлений час буде найбільше активно виділятися шлунковий сік і виникнуть найкращі умови для переварювання їжі. Це правило уни-версально.

Вашому організму (особливо, якщо ви зайняті інтенсивною фізичною або розумовою працею) з-всім не байдуже, одержувати їжу через 3--4 год або через 10 ч. Занадто дорого обходиться таке харчування, при якому систематично, протягом місяців і навіть років, сніданок ---і це чай або кава з бутербродом, в обідню перерву ---і знову бутербро-ди або пиріжки, а вечеря перетворюється в обід. Імен-Але так чимале число студентів заробляє за роки навчання не тільки диплом, але й гастрити, коліти, холецистити, ожиріння.

Поширенийо думку, начебто гладка людина, якщо він хоче схуднути, повинен є поменше й пореже, скажемо, 2 рази в день. Це невірно! Рідкі прие-ми їжі викликають відчуття сильного голоду, і та-який режим зрештою приводить до переїдання. Людина в 2 прийоми з'їдає більше, ніж при 4--5 - разовому харчуванні, тому що при сильному почутті голоду важко контролювати свій апетит.

У кожному разі їжте не рідше 3--4 разів у день. В обід не забувайте про тарілку супу. Їжа всухо-мятку, день у день «бутербродне харчування» незмінно приводить до захворювань шлунка й кишечника. Вечеряти намагайтеся не пізніше чим за півтори годин до сну: рясна їжа перед сном способству-ет тучності й робить сон неспокійним. Але не треба впа-дати в крайність і лягати спати голодним. Склянка кефіру або кисляку перед сном ---і це те, що треба.

Третє труїло. Маса тіла--один з важливих показників здоров'я. Надлишкова маса тіла увеличи-вает ризик таких захворювань, як цукровий диабет. ішемічна хвороба серця, жовчнокам'яна бо-лезнь. Нарешті, переїдання відчутне знижує работо-способность.

Четверте правило. Один французький кулінар за-мітив, що кулінарія ---і ключ до здоров'я. Може бути, сказано зайво запально, але частка істини в цьому є.

Приведемо лише один приклад, що підтверджує справедливість цієї тези. При загостренні виразкової хвороби й хронічного гастриту, що супроводжується підвищеною секрецією шлункового соку, з раціону виключають наваристі м'ясні, рибні бульйони: у них занадто багато екстрактивних речовин, які служать хімічним подразником слизуватої оболоч-ки шлунка.

Хворим призначають дієту, максимально щадячи-щую шлунок, ---і продукти радять або варити, або готовити на парі, рекомендують молоко, яйця всмятку (або паровий омлет), манну й рисову каші...

Здавалося б, нічого особливого. Але дуже часто у хворого, помітно поліпшується самопочуття, исчеза-ют печії й болю в подложечной області завдяки одній-єдиному коректуванню в харчуванні: виключенню бульйонів і смажених блюд.

П'яте правило. Калорійність і хімічний склад їжі мають першорядне значення при багатьох неду-гах, але насамперед при ожирінні й цукровому діабеті (які, до речі, нерідко сполучаються). Пра-Вільно підібрані по складу продукти грають воістину цілющу роль, що, звичайно, не виключає інших форм терапії. При легких формах діабету найчастіше можна обходитися зовсім без ліків, до-статочно лише строго дотримувати призначеної дієти. Так само як і при ожирінні, при діабеті ограничи-вают у першу чергу легкоусвояемие вуглеводи, тобто насолоді, що сприяють підвищенню рівня цукру в крові й утворенню надлишкової жирової тканини; їх заміняють ксилітом, сорбітом і т.п.

При хати-точній масі тіла корисні такі малокалорійні продукти, як огірки, капуста, кабачки, гарбуз, нежирний сир.

Не треба впадати в крайність і оцінювати пи-щевой раціон тільки по його хімічному складі. При багатьох захворюваннях хімічну характеристи-ку лікувального харчування й зовсім не обов'язково ставити в основу. Це ставиться, зокрема, до біль-шинству гастроентерологічних захворювань ---і гаст-риту, коліту, холециститу й ін.

Однак загальне подання про калорійність раци-вона бажано мати кожному. Наприклад, корисно знати, що калорійність курячого яйця ---і приблизно 60--70 ккал, 100 г нежирної яловичини ---і близько 150 ккал, 100р. вершкового масла ---і близько 750 ккал і т.д. Це допоможе профілактиці надлишкової маси тіла.

Шосте правило. Достаток продуктів харчування й мно-гочисленность їх індивідуальних хімічних особливий-ностей змушують нас обмежитися ілюстраціями.

От рослинні масла ---і соняшникове, хлопко-витті, кукурудзяне, маслинове. Вони славляться високою калорійністю й гарною засвоюваністю, а крім того, містять поліненасичені жирні кислоти й кручена-мін Е -і целебнее засобу при атеросклерозі. Поли-Ненасичені кислоти стимулюють захисні хутра-низми, підвищують стійкість організму до инфекци-онним захворювань; вітамін Е стримує розвиток атеросклерозу й сприяє м'язовій діяльності.

Термічна обробка послабляє ці різноманітні корисні властивості; тому треба частіше використовувати рослинне масло не для жаркі, а для заправлення салатів, вінегретів, а в деяких випадках і перших блюдах.

Плоди шипшини ---і рекордсмени по змісту вітаміну З, і настій шипшини корисний при підвищеній стомлюваності. Крім того, це жовчогінне й противосклеротическое засіб. Плоди чорниці завдяки значному змісту дубильних.речовин роблять в'язке й противо-запальна дія, зменшують перистальтику кишечника. Пшеничн і житні відрубай, що містять багато вітамінів групи В, мінеральних солей і, головне, рослинних волокон, застосовуються нерідко для профілактики й лікування різноманітних заболе-ваний кишечника, що супроводжуються запорами для цієї мети гарні також овочі, що містять багато клітковини (капуста, буряк, морква).

Сьоме правило. Нинішня «номерна» система ---і це аж ніяк не абсолютна рекомендація, а лише орієнтовна схема дієтичного лікування. При її застосуванні в кожному конкретному випадку необхідне значне коректування. Досвідчений лікар урахує форму й стадію захворювання, особливості обміну ве-ществ, масу тіла, що супроводжують недуги, а також, не в останню чергу, звички й смаки хворого, якщо вони розумні й не наносять збитку здоров'ю.

Так, перш ніж заборонити кава хворому, стра-дающему виразковою хворобою в стадії ремісії, треба зважити «за» і «проти» такої заборони. Якщо кава, уживана протягом десятків років, не визи-вает загострення, то навряд чи коштує його забороняти, позбавивши хворого однієї зі складових щиросердечного комфорту: досить дати пораду пити кава пореже й не занадто міцний...

Необхідно брати до уваги не переноси-мость і харчову алергію до тих або іншим продук-там харчування. Не треба включати в раціон навіть досить корисні по хімічному складі блюда, якщо хворий погано переносить їх у силу всіляких обставин. А при інфекційних хворобах, після операційних втручань збалансоване по з-ставу, збагачене вітамінами й неодмінно смачне, різноманітне харчування завжди прискорює видужання.

Висновок із цих прикладів можна зробити толь-до один: немає й не може бути стандартного ле-чебного харчування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

Гурвич М.М. Диетология для всіх. - М., 1992.

Евенштейн З.М. Популярна диетология. - М.. 1990.allbest.ru